Російська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Росі́йська мо́ва — східнослов'янська мова, входить до однієї підгрупи з українською та білоруською мовами.

Щодо кількості мовців посідає п'яте місце після китайської, англійської, гінді та іспанської.

[ред.] Лексика

Ця стаття є частниною серії статей про народ Росіяни Культура Література • Музика • Мистецтво Кінематограф • Кухня • Танець • Спорт Російська діаспора Німеччина• США • Україна Етнографічні групи росіян Козаки • Помори • Липовани Релігія Православ'я: Російська православна церква Старообрядництво Католицизм: Російська греко-католицька церква Протестантизм Іслам Іудаїзм Мови Російська мова • Українська Інші статті Знамениті росіяни • Історія Цей шаблон: переглянути • обговорити • редагувати

У сучасній російській мові існує безліч лексичних запозичень з церковнослов'янської (до них належать, наприклад, такі звичні слова, як вещь, время, воздух, восторг, глагол, изъять, награда, облако, общий, сочинить, тщетный, чрезмерный і багато інших), частина з яких співіснує із властиво російськими дублетами, що відрізняються від церковнослов'янських за значенням або стилістично, порівн. (церковнослов'янське слово приводиться першим): влачить / волочить, глава / голова, гражданин / горожанин, млечный / молочный, одежда / одёжа, разврат / разворот, рождать / рожать, страж / сторож й ін. Із церковнослов'янської в літературну мову запозичені й окремі морфеми (наприклад, дієслівні приставки 'из-, низ-, пред- и со-) і навіть окремі граматичні форми — наприклад, віддієслівні дієприкметники (порівн. церковнослов'янські за походженням дієприкметники текущий або горящий з відповідними їм російськими формами текучий і горячий, що збереглися в сучасній мові як прикметники зі значенням постійної властивості) або форми дієслів типу трепещет (з невластивим російським формам чергуванням т/щ, порівн. російське хохочет або лепечет). За своїм лексичним складом сучасна російська мова є в багатьох відношеннях близька до південнослов'янської болгарської мови. При формуванні лексичного стандарту української і білоруської літературної мови вплив церковнослов'янської (староболгарської) був меншим. Завгодно по стословним спискам Сводеша базової лексики російська мова є набагато ближчою до української та білоруської (відповідно 86 % та 92 % спільніх слів), ніж до південнослов'янської болгарської (74 %). Щоправда, незважаючи на розходження в граматиці, загальна для болгарської й російської мови лексика в сучасній художній літературі становить близько 60 % і доходить до 80 % у публіцистиці^[1]. Втім, потрібно враховувати, що не тільки російська мова запозичила багато слів із церковнослов'янської, але й болгарська з російської (в XIX-XX ст.). ^{{Джерело?}} Це в першу чергу стосується релігійної тематики, адже в той час Росія друкувала книги для болгарської православної церкви.

Загалом церковнослов'янські елементи пронизують всю структуру російської мови – фонетику, морфологію, словник, стилістику – в незрівнянно більшому ступені, ніж, наприклад, латина – сучасну італійську мову.[1]

На фонетику та структуру російської мови деякий вплив справили фіно-угорські мови (мерянська, мокшанська, більшість балтійсько-фінських, частково — комі та марійська мова)^{{Джерело?}}.

[ред.] Головні відмінності від української

На відміну від української, в російській мові набагато більше м'яких приголосних. Всі приголосні, крім ж, ш, ц, мають парний м'який. Буква Ч в російській мові завжди м'яка. В українській мові м'якими бувають лише приголосні д, т, з, с, ц, л, н, р, всі інші можуть бути тільки твердими або пом'якшеними.

Буква Е в російській мові відповідає українській букві Є, тобто пом'якшує попередню приголосну (крім ж, ш, ц), наприклад: хлеб [хлєб], венец [вєнєц]. Причому у відповідних українських словах часто виступає тверде Е (вінець, кінець). Навіть в іншомовних словах звук Е після твердих приголосних в російській мові переходить в Є (период [пєріод], атмосфера[атмосфєра], момент [момєнт]), хоча у деяких словах (як секс) з цього ряду буква Е не пом'якшує приголосних. Це свідчить про те, що сучасній російській мові не властиве Е після твердих приголосних.

[ред.] Приклади

[ред.] Приклад №1

«Заповіт» Тараса Шевченка російською мовою у перекладі Олександра Твардовського

Завещание

Как умру, похороните

На Украйне милой,

Посреди широкой степи

Выройте могилу,

Чтоб лежать мне на кургане,

Над рекой могучей,

Чтобы слышать, как бушует

Старый Днепр под кручей.

И когда с полей Украйны

Кровь врагов постылых

Понесет он... вот тогда я

Встану из могилы —

Подымусь я и достигну

Божьего порога,

Помолюся... А покуда

Я не знаю бога.

Схороните и вставайте,

Цепи разорвите,

Злою вражескою кровью

Волю окропите.

И меня в семье великой,

В семье вольной, новой,

Не забудьте — помяните

Добрым тихим словом.

[ред.] Приклад №2

Ты знаешь край, где все обильем дышит,

Где реки льются чище серебра,

Где ветерок степной ковыль колышет,

В вишневых рощах тонут хутора,

Среди садов деревья гнутся долу

И до земли висит их плод тяжелый?

...

Ты помнишь ночь над спящею Украйной,

Когда седой вставал с болота пар,

Одет был мир и сумраком и тайной,

Блистал над степью искрами стожар,

И мнилось нам: через туман прозрачный

Несутся вновь Палей и Сагайдачный?

Ты знаешь край, где с Русью бились ляхи,

Где столько тел лежало средь полей?

Ты знаешь край, где некогда у плахи

Мазепу клял упрямый Кочубей

И много где пролито крови славной

В честь древних прав и веры православной?

...

А.К. Толстой

[ред.] Дивись також

• Російська абетка
• Мови в Україні
• Російська мова в Україні
• Російсько-Український словничок

[ред.] Література

1. ↑ http://www.slavica.org/index.php/bulrus/article/view/52/51</

Смотрите також Girdenis A., Maziulis V. Baltu kalbu divercencine chronologija // Baltistica. T. XXVII (2). - Vilnius, 1994. - P. 9.

[ред.] Ресурси мережі Інтернет

• Російсько-Болгарський словничок
• Російсько-український і українсько-російський перекладач
• Перекладачка
• Prolingoffice
• Російська мова в Україні, бути чи ні.
• «Русский язык» и «Русские» в Украине кто они?
• Російські словарні уроки на Інтернет Поліглоті