Німецька мова
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Німецька мова | |
|---|---|
| Поширена в: | Австрія, Бельгія, Італія (Південний Тіроль), Ліхтенштейн, Люксембург, Німеччина, Швейцарія, Франція (Ельзас і Лотарингія), Данія (Північний Шлезвіґ), Намібія, ПАР, Чилі. |
| Регіон: | Цетральна та Західна Європа |
| Носії: | (перша мова) 120 млн. (друга мова) 22 млн. |
| Місце: | 12 |
| Класифікація: | Індо-Європейська Германська Західно-германська Верхнімецька мова |
| Офіційний статус | |
| Державна: | Австрія, Бельгія, Італія, Ліхтенштейн, Люксембург, Німеччина, Швейцарія, Європейський союз |
| Офіційна: | (на регіональному рівні) Данія, Італія, Польща. |
| Регулює: | - |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | de |
| ISO 639-2 | ger (B) / deu (T) |
| ISO 639-3 | deu |
| SIL | GER |
Німе́цька мо́ва (Deutsch, англ. German, фр. Allemand) належить до германської групи мов, індоєвропейської сім'ї мов, є державною мовою в Федеративній Республіці Німеччині, Австрії, Швейцарії, Ліхтенштейні, Люксембурзі та Бельгії.
Спорідненими мовами є нідерландська (або голландська), данська, шведська, норвезька, англійська.
Німецька мова, поряд з англійською, іспанською, італійською та французькою, є однією з найвідоміших та найпопулярніших європейських мов у наш час, якою написана друга за величиною після англійської кількість наукових праць, художніх творів та публіцистичних текстів. У другій половині ХІХ ст. — на початку ХХ ст. німецька мова була чи не найпопулярнішою мовою вчених.
[ред.] Реформа мови
В Німеччині з 1 серпня 2007 вступил в дію остаточний варіант закону про реформу німецького правопису, який спростив письмову мову. Нові правила пунктуації й орфографії обов'язкові для всіх без винятку державних установ і установ системи освіти.
Реформа відміняє 87 з 212 правил орфографії. Окремі слова, які писалися з великої літери, повинні писатися з малої й навпаки. Замість 52 правил пунктуації залишилося лише 12.
Рішення про реформу письмової німецької мови було прийнято 1 липня 1996 у Відні при зустрічі міністрів культури німецькомовних країн. На розробку оновлених правил експерти витратили більше десяти років.
[ред.] Приклад
«Заповіт» Т.Г. Шевченка німецькою мовою: (переклад Ґедди Ціннер)
VERMÄCHTNIS
Wenn ich sterbe, sollt zum Grab ihr Den Kurgan mir bereiten In der lieben Ukraine, Auf der Steppe, der breiten, Wo man hören kann sein Tosen, Seine wilden Sänge. Wenn aus unsrer Ukraine Zum Meer dann, zum blauen, Treibt der Feinde Blut, verlaß ich Die Berge und Auen, Alles laß ich dann und fliege Empor selbst zum Herrgott, Und ich bete… Doch bis dahin Kenn’ ich keinen Herrgott! So begrabt mich und erhebt euch! Die Ketten zerfetzet! Mit dem Blut der bösen Feinde Die Freiheit benetzet! Meiner sollt in der Familie, In der großen, ihr gedenken, Und sollt in der freien, neuen Still ein gutes Wort mir schenken. (Джерело: Т.Г.Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989)
[ред.] Зовнішні посилання
|
||||||||||||||
| Офіційні мови ЄС | ||
|---|---|---|
| Англійська | Болгарська | Угорська | Грецька | Данська | Ірландська | Іспанська | Італійська | Латиська | Литовська | Мальтійська | Німецька | Нідерландська | Польська | Португальська | Румунська | Словацька | Словенська | Фінська | Французька | Чеська | Шведська | Естонська | ||
